Питання життєздатності та ефективності роботи банківської системи залишається найбільш гострим. Проблеми курсоутворення, розчищення банківської системи, конвертації валютних кредитів та багато іншого, безумовно, актуальні, але все ж вони залишаються лише «тлом» до головного – значна частина банків як і раніше залишається нежиттєздатними і, по суті, банально «проїдає» гроші акціонерів.
Лише за 8 місяців 2015 року збитки банківської системи вже перевищили 100 млрд гривень. Це порівнянно з потенційними збитками банківської системи у разі ухвалення Верховною Радою вкрай неоднозначного закону про конвертацію валютних вкладів.
Цього року продовжували діяти ті самі чинники, які зумовили збитковість системи і минулого року: втрата банками активів на тимчасово окупованих територіях, сплеск шахрайських операцій, зниження рівня фінансової дисципліни клієнтів, законодавча казуїстика та виконавча вибірковість, курсові «гойдалки», суттєве зниження рівня довіри до банків та багато іншого.
Чи можна подолати тренд збитковості? Звичайно. Проблема збитків — це похідне або результат, насамперед, високих накладних витрат, близько 80% яких — це витрати на сплату відсотків за вкладами та рахунками клієнтів. Навіть великі банки сьогодні, щоб утримати гроші клієнтів, змушені пропонувати захмарні процентні ставки в 23–25% і більше. Останнім часом банки роблять акцент на комісійні операції та збільшення частки доходів від операцій транзакційного типу, наполегливо працюють над зменшенням процентних витрат за депозитами та рахунками клієнтів, знижуючи розмір максимальних процентних ставок, відмовляються від збиткових відділень, аж до повної реорганізації мережі, виключають зі своєї продуктової лінійки низькодохідні продукти та послуги, працюють над зниженням витрат на утримання персоналу.
Очевидний тренд цього року — масова міграція фінансових установ у віртуальне середовище, перехід від класичної форми банкінгу, з його розгалуженою мережею відділень, до дистанційного принципу роботи з клієнтами. Насамперед це торкнулося операцій кредитування – невеликі, до 8000–15 000 гривень кредити, вже давно можна отримати не виходячи з дому, достатньо мати підключення до мережі Інтернет і комп'ютер, або навіть звичайний смартфон.
Доходи від переказу коштів з картки на картку різних банків дають не лише самі доходи й зменшують навантаження на мережу, а й знижують витрати на доставку та обробку готівки, а також ризики операційних помилок та шахрайства.
Банки все активніше йдуть у торговельні мережі та інтернет-магазини. І якщо раніше це стосувалося лише великих торговельних мереж побутової техніки, то сьогодні географія присутності суттєво розширилася.
Усе це дає підстави вважати, що й нинішній негативний тренд буде подолано, і до середини наступного року основна маса банків зможе показати позитивний результат роботи.
Гідний приклад — «Комерційний Індустріальний Банк», який за показником отриманого прибутку посів 32 місце в таблиці банківського рейтингу, збільшивши фінрезультат з 7,57 млн грн до 13,03 млн грн (лише за третій квартал плюс 5,461 млн грн). Ми плануємо отримати за підсумками 2015 року прибуток на рівні 14 млн грн, що, порівняно з фінансовим результатом 2014 року в 421 тис. грн, є найкращим підтвердженням правильності обраної нами стратегії.
При загальному негативному тренді зменшення активів банківської системи на 4% за підсумками третього кварталу 2015 року (причому ці цифри вже відображають курсову переоцінку), активи Комерційного Індустріального Банку зросли на 24%, а з початку року — на 72%. При цьому кредитний портфель з початку року зріс на 33%, на стільки ж – кошти юросіб.
На сьогодні «Комерційний Індустріальний Банк» — це приклад моделі "перехідного" від традиційної банківської установи до банку нового типу, де більша частина продажів здійснюється дистанційними каналами обслуговування з домінуючими продуктами, які дають комісійні та транзакційні види доходів. Саме це дозволило нам показати дуже гідний фінансовий результат.
Маючи в арсеналі набір традиційних банківських продуктів та послуг, водночас акцент робиться на роботу з низьковитратними, високотехнологічними та перспективними сегментами: розвиток напряму дистанційного мобільного банкінгу, платіжних карток, що вже зараз дає можливість отримувати високі транзакційні доходи і суттєво знижує накладні витрати та операційні витрати.
